Петренко Маргарита Сергіївна
сестра медична старша

Освіта:

Закінчила Сумський медичний коледж 
 

Спеціальність: сестринська справа
 

Стаж роботи:  1 рік.

 

 

 

 

Рішення Верховного суду України

Вакцинація є обов'язковою і невакцинованим дітям не можна відвідувати дитячі садки. Це випливає з рішення Верховного суду України у справі, яка розглядалася з 2016 року у судах різних інстанцій.

Про це повідомляє Міністерство охорони здоров'я України.

Три роки тому до суду у місті Славута Хмельницькій області звернулася матір, чию невакциновану дитину відмовилися приймати до садочку. Жінка відмовлялася робити щеплення своєму синові, бо не довіряла вакцинам, а заборону її дитині відвідувати дитсадок вважала порушенням права на освіту. Місцевий суд задовольнив її позов, але дитсадок оскаржив це рішення.

Верховний суд України, розглянувши цю справу, вирішив, що держава має забезпечити дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на дошкільну освіту та інтересами інших дітей.

"Коли індивідуальний інтерес протиставляється загальному інтересу суспільства, загальне благо на безпеку та охорону здоров’я має перевагу", – вирішили у суді.

Судді зазначили, що батьки можуть обирати форму навчання дитини, але держава встановлює певні правила реалізації такого права, щоби враховувались не лише права дитини на дошкільну освіту, а й забезпечувалась безпека та здоров'я всіх дітей.

Окрім того, Верховний суд не отримав переконливих аргументів про те, чому якості вакцин не можна довіряти. Рішення суду оскарженню не підлягає.

"Рішення Верховного суду є першим на такому рівні і вкрай важливим для розуміння норми закону про недопущення невакцинованих дітей до навчання у школі чи дитячому садку. Верховний суд є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції, який зокрема забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій. МОЗ України сподівається, що суди по всій Україні враховуватимуть це рішення у своїй практиці", – повідомляє МОЗ.

У Міністерстві охорони здоров’я України нагадали, що українське законодавство дозволяє відвідувати державні заклади освіти лише тим дітям, які отримали щеплення за Календарем профілактичних щеплень, або якщо у них є медичні протипоказання до вакцинації ( за рішенням ЛКК).

МОЗ зазначає, що вакцинація є питанням національної безпеки, і лише щеплення може захистити від смертельно небезпечних хвороб.

"Так званий колективний імунітет, коли від певної хвороби вакциновані щонайменше 95% населення, створює своєрідний щит: захищає від хвороби людей, які не можуть вакцинуватись з медичних причин, зупиняє розповсюдження вірусів і зупиняє спалахи", – йдеться у повідомленні.

У відомстві додали, що внаслідок відсутності колективного імунітету, років недовіри до вакцинації в Україні спостерігається масштабний спалах кору: з літа 2017 року на кір захворіли більше 100 тис. людей, 38 з яких померли.

Загальний інтерес суспільства має перевагу над індивідуальним, вирішили судді.

ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ
В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

         Раціональний режим харчування, збалансованість раціону є основними умовами для підвищення опору дитячого організму до захворювань, для нормального росту і розвитку дітей.

           За організацію харчування дітей в ЗДО відповідає завідувач та старша медична сестра.
          В ЗДО ведеться систематична і планомірна робота: організовано безпечне і якісне харчування дітей, планово проводиться контроль за санітарно-гігієнічним станом харчоблоку, технологією приготування їжі, умовами її зберігання і дотриманням термінів реалізації, виконанням норм харчування.   Продукти харчування надходять до навчального закладу разом із супровідними документами, які свідчать про їх безпечність, якість, ґатунок, категорію і дату виготовлення.
            Старша медична сестра закладу контролює виконання меню і якість страв, проводить санітарно-просвітницьку роботу серед персоналу та батьків з питань раціонального харчування, особливо в оздоровчий період, дає оцінку ефективності харчування, проводить заняття з персоналом з питань гігієни харчування, профілактики харчових отруєнь і групових гострих кишкових інфекцій.
         Домашнє харчування має доповнювати раціон дитячого садка. Питання раціонального харчування дітей включається у тематику батьківських зборів, консультацій для батьків, розглядається на загальних зборах колективу, виробничих нарадах, висвітлюється в інформаційних куточках та на web-сайті ЗДО. Інформація для батьків про харчування дітей в закладі розміщена в інформаційних куточках груп.

Пам’ятка для батьків

Режим харчування дитини вдома

            Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

           Привчайте дитину: перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу; під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись; після прийому їжі користуватися серветкою.

            Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

            Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним. Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки.            Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

 

Особливості харчування дитини під час адаптації до дитячого садка

•Не варто змінювати стереотип поведінки дитини, зокрема і звички харчування, в перші дні перебування в дошкільному навчальному закладі.

•Не можна змушувати дитину їсти, якщо вона відмовляється,—це посилить негативне ставлення до нового оточення.

•На початку періоду адаптації батькам варто годувати дошкільника сніданком вдома, спокійно і без поспіху.

 Нову для дитини страву варто вводити в раціон невеликими порціями. Ліпше покласти дитині меншу кількість їжі, а потім, за її бажанням, додати ще.

•Слід пояснити дитині корисність нової страви, що сприятиме виникненню зацікавленості новою стравою.

•Дошкільника-новачка під час обіду можна посадити за стіл до дітей, які добре їдять. Уплив однолітків, роль наочного навчання та бажання наслідувати оточення позитивно впливатимуть на харчову поведінку дитини.

Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"

 Стаття 15. Запобігання інфекційним захворюванням у дитячих 
 закладах 

 Прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших 
дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки 
закладу охорони здоров'я, в якому дитина перебуває під медичним 
наглядом. Довідка видається на підставі даних медичного огляду 
дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у 
цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення 
згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з 
хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями. 

 Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з 
календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. 
У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням 
установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при 
благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму 
відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного 
дитячого закладу та відвідувати його. 

 Порядок проведення медичних оглядів дітей і форма довідки для 
прийому їх до дитячих закладів установлюються центральним органом 
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у 
сфері охорони здоров'я. 

 Працівники дитячих закладів підлягають обов'язковим 
профілактичним медичним оглядам з метою виявлення хворих на 
інфекційні хвороби та бактеріоносіїв у порядку, встановленому 
законодавством. 

 Працівники дитячих закладів зобов'язані: 

 вести постійне спостереження за станом здоров'я дітей, а в 
разі виявлення хворого на інфекційну хворобу - вжити заходів для 
його ізоляції від здорових дітей та негайно повідомити про цей 
випадок відповідний заклад охорони здоров'я; 

 систематично проводити гігієнічне навчання та виховання 
дітей. 

Нещеплені діти не можуть ходити у школи й дитсадки – офіційно

          Міністерство освіти та науки спільно з МОЗ видало указ, у якому йдеться, що невакцинованих дітей не впускатимуть на заняття у школи та дитячі садки.

Відповідний документ від 6 вересня 2018 року з підписами Уляни Супрун та Лілії Гриневич був розісланий головам обласних та Київської міської державної адміністрації.

       В документі згадується про "напружену епідемічну ситуацію" з інфекційними хворобами, яка спостерігається в Україні впродовж останніх 5 років.

     У МОЗ нагадали, що зараз в Україні спостерігається спалах кору і від початку року зафіксовано майже 30 тисяч випадків захворювання, 13 з яких закінчились летально.

      "Захворюваність на кір, краснуху, епідемічний паротит, кашлюк, дифтерію набуває загрозливого характеру, про що свідчить чергування періодів підйому і спаду захворюваності".

     Враховуючи, що ризик масового поширення зазначених інфекцій особливо збільшується з початком навчального року просимо вжити заходів щодо забезпечення рекомендованого Всесвітньою організацією охорони здоров'я обсягу охоплення профілактичними щепленнями або недопущення невакцинованих (за відсутності протипоказань) дітей у заклади освіти,
– йдеться в документі.

      У відомствах нагадують, що ця вимога передбачена статею 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб".

    "Відповідно до цієї статті, дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється", – констатують у МОЗ та Міносвіти.

    У документі також нагадують, діти якого дошкільного та шкільного віку повинні проходити вакцинацію та ревакцинацію.

    Міністерство охорони здоров'я, в свою чергу, запевнило, що "на сьогодні в Україні достатня кількість ефективних, якісних та безпечних вакцин", щоб усі вікові групи дітей, які цього потребують, були вакциновані.

     Згідно з законом, відвідувати державні заклади освіти можуть лише ті діти, які отримали щеплення за Календарем профілактичних щеплень, або ж коли в дитини є медичні протипоказання до вакцинації (ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»). Колективний імунітет допоможе захистити від смертельно небезпечних хвороб тих дітей, які не можуть вакцинуватися з медичних причин.

    Якщо в дитини є протипоказання, їй надають відповідну довідку на підставі даних обов’язкового медичного профілактичного огляду за участю лікаря педіатра й інших лікарів-спеціалістів. Рішення про допуск таких дітей до закладів освіти ухвалює комісія лікарів відповідного лікувально-профілактичного закладу.

      Лікарсько-консультативна комісія може ухвалити рішення заборонити відвідування дитиною без профілактичних щеплень навчального закладу, наприклад, у разі ускладнення епідемічної ситуації. У таких випадках питання щодо форм здобуття освіти такими дітьми вирішують місцеві органи освіти.

    Наразі в Україні спостерігається нестійка епідемічна ситуація щодо інфекційних хвороб, а захворюваність на кір, краснуху, епідемічний паротит, кашлюк, дифтерію набуває загрозливого характеру. З початком навчального року ризик захворіти на ці інфекції зростає, тому дуже важливо щоб діти були вчасно щеплені за Календарем профілактичних щеплень, – пояснюють у МОЗ.

    До 6 років діти мають отримати щеплення проти гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та Хіб-інфекції. У 6-річному віці проводиться ревакцинація проти дифтерії, правця, поліомієліту, кору, краснухи та паротиту.

    На сьогодні в Україні є достатня кількість ефективних, якісних, безпечних та прекваліфікованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я вакцин, щоб охопити щепленнями всі вікові групи, які цього потребують.

    Якщо ваша дитина пропустила вакцинацію за календарем, негайно зверніться до педіатра або сімейного лікаря, щоби надолужити пропущені щеплення.

    Які медичні довідки потрібні дитині для відвідування школи та садка:

    Перед початком навчального року усі діти мають пройти профілактичний огляд. Педіатр чи сімейний лікар видає необхідну для школи довідку   (форма №086-1/о), в якій, зокрема, зазначається група для занять фізичною культурою. Крім того, потрібно оновити Карту профілактичних щеплень (довідка форми № 063/о), якщо дитина одержала нові щеплення.

Значення вітамінів для розвитку дітей

Однією з причин погіршення стану здоров'я дитини є дефіцит вітамінів.

Повноцінне харчування має неабияке значення для нормального фізичного та розумового розвитку дитини. Організм, що росте, потребує велику кількість поживних вітамінів (білків, жирів, вуглеводів), які надходять переважно з продуктів харчування. Поряд з цим, процеси обміну речовин в організмі дитини відбувається за участі біологічно активних сполук - вітамінів та мікроелементів. В організмі людини вітаміни беруть участь у процесах обміну речовин. Мікроелементи покращують засвоєння вітамінів та регулюють обмін речовин. Для дитячого організму в період інтенсивного росту абсолютно необхідними є кальцій, фосфор та магній.

Потреба у вітамінах залежить від віку, фізичного навантаження і стану здоров'я дитини. Основні групи ризику з дефіциту вітамінів складають діти у віці: 3-х років; від 5 до 7 років; 11 — 15 років.

Якщо говорити про наслідки дефіциту вітамінів у дітей, то вони можуть бути такими:

  • погіршення самопочуття;
  • зниження розумової і фізичної працездатності;
  • порушення функціонування імунної системи (зниження опірності до інфекцій);
  • уповільнення темпів фізичного і психологічного розвитку;
  • схильність до розвитку різних патологічних і хронічних станів.

Варто зазначити, що більшість вітамінів не синтезуються в організмі (крім вітаміну К та біотину), або синтезуються у недостатній кількості (вітаміни В1, В2, В6), тому повинні надходити з їжею.

Раціон харчування дитини обов'язково повинен містити молочні продукти джерело вітамінів та кальцію), м'ясо, рибу (джерело фосфору, кальцію), хліб, іноді крупи (джерело вітамінів групи В), фрукти (А, бета-каротин, С, Е)рослинні та тваринні жири (Е, С, А). Треба знати, що вживання овочів та фруктів з теплиць, кулінарна обробка продуктів, тривале зберігання значно зменшують вміст вітамінів у продуктах.

Дефіцит вітамінів, пов'язаний з недостатнім їх надходженням в організм з їжею, порушенням їх синтезу в організмі, або порушенням засвоєння, приводить до вітамінної недостатності - гіповітамінозу. Основними ознаками гіповітамінозу є: дратівливість, порушення сну, швидка втомлюваність, анемія, відставання у рості та розвитку, зниження пам'яті, часті інфекційні захворювання.

Крайній ступінь недостатності вітамінів в організмі, який проявляється вираженими порушеннями обміну речовин і функціонуванням органів та тканин, специфічними для кожного вітаміну називається авітамінозом (цинга - авітаміноз С, рахіт — авітаміноз Д).

У дітей дошкільного і шкільного віку забезпечення вітамінами залежить від збалансованого раціону харчування.

Так, відомо, що вміст вітамінів у продуктах рослинного походження у зимовий і весняний час значно знижується. У літній і осінній періоди, навпаки, перевага надається природнім, екологічно чистим продуктам (свіжим фруктам, овочам і ягодам, а також сокам).

Курс вітамінопрофілактики варто розпочати у наступних випадках: у осінньо-зимовий та весняний періоди (з жовтня до травня), у період інтенсивних емоційних або фізичних навантажень (зміни середовища, у стресових ситуаціях), після тривалого прийому ліків (антибіотиків), під час дотримання дієти (у тому числі лікувальної).

Вітамінні препарати необхідно обирати відповідно до віку дитини: дітям від 2 до 4 років — жувальні таблетки (вітамінно-мінеральні комплекси), старшим 4 років - таблетки та капсули. Для дітей старшого віку, бажано щоб препарат містив вітаміни А, Е, С, кальцій, йод та селен. Дітям, які мають схильність до алергічних реакцій краще обирати препарати, що не містять барвників, а дітям з цукровим діабетом - без цукру.

Приймати вітаміни краще під час або одразу після їжі, переважно вранці.

Необхідно обов'язково проконсультуватися з педіатром стосовно вибору вітамінного препарату та тривалості курсу вітамінопрофілактики.

Призначати препарати повинен лише кваліфікований лікар.

Сумлінно виконуйте всі призначення педіатра, пам'ятайте, що самолікування може зашкодити дитині.

 

Вакцинація дитини

Вакцинація - єдиний спосіб захисту від ряду захворювань, які неможливо вилікувати іншими засобами або саме лікування може викликати ускладнення (наприклад, кір, дифтерія тощо). Вродженої несприйнятливості до інфекційних захворювань, від яких існують щеплення - немає. Якщо мама дитини колись хворіла ними, то перші 3 - 6 місяців життя доношена дитина може бути захищена материнськими антитілами, які потрапили до неї через плаценту під час вагітності і через грудне молоко. У недоношених дітей і дітей на штучному вигодовуванні такого захисту немає. Оскільки можливість захворіти через контактів з іншими людьми велика, дуже важливо прищеплювати малюків з самого раннього віку.

Як же підготувати малюка до щеплення і спробувати звести до мінімуму ризик виникнення ускладнень?

Відразу відзначимо, що здорових дітей не потрібно спеціально готувати до щеплення, потрібно лише попередньо виміряти температуру тіла (вона повинна бути нормальною, частіше 36,6 градусів С; у дітей до 1 року нормальною температурою може бути 37,1 - 37, 2 градусів за рахунок особливостей теплообміну, він підвищений, не дарма дітей, які вже ходять, бігають, рекомендується одягати трохи холодніше, ніж дорослих), привести дитину до фахівця і відповісти на його питання.Деякі лікарі вдаються до практики призначення всім дітям перед щепленням, так би мовити профілактично, прийому протиалергічних препаратів, наприклад тавегіл, кларітін, зіртек. Насправді такий "поголовної" необхідності немає. Не всі діти схильні до алергії і відповідно не всі потребують таких ліках. Скоріше це відбувається через бажання лікаря зайвий раз підстрахуватися або через те, що виявлення дітей групи ризику з алергії це більш трудомісткий процес. Але якщо дитина схильна до алергічних реакцій, то профілактичне застосування протиалергічних препаратів виправдано. Наприклад, така ситуація, дитина першого року життя, раніше алергія не виявлялася, прищеплюється проти кашлюку, дифтерії, правця (АКДП). Перше щеплення (на першому році АКДС робиться тричі) пройшла без особливостей, але після другого щеплення дитині почали вводити нове харчування, і у малюка з'явилася вперше алергічний висип, значить, перед третьою щепленням слід профілактично дати дитині протиалергічний препарат, щоб висипання не повторилися. Для профілактики поствакцинальних ускладнень лікар повинен, в першу чергу, оцінити стан здоров'я дитини перед щепленням. Виявити протипоказання до неї - тимчасові і постійні (наприклад, виражена алергічна реакція на попереднє введення подібної вакцини), і вирішити питання про необхідність призначення будь-яких попередніх додаткових обстежень і лікарських препаратів. Перед щепленням лікар (фельдшер) оглядає дитину, вимірює температуру ( вона повинна бути нормальною - 36,6 градусів С), докладно розпитує батьків про життя дитини, перенесені ним захворювання та інше. Батьки, у свою чергу, повинні поінформувати лікаря про всі особливості та проблеми здоров'я свого малюка.

Про що необхідно сказати лікареві:

1. Не підвищувалася температура в дні, що передують вакцинації? Чи не було яких-небудь інших ознак нездоров'я, наприклад, кашлю, чхання, нежиті, які можуть свідчити про початок захворювання?

2. Чи є у дитини будь-які хронічні захворювання і не отримує вона у зв'язку з цим постійно лікарські препарати, якщо так, то які?

3. Чи не було раніше судом, виражених алергічних реакцій на їжу, ліки й ін?

4. Необхідно розповісти, як дитина переносила попередні щеплення, підвищувалася у неї температура, чи погіршувалося самопочуття та ін.

5. Не рекомендується робити щеплення відразу після повернення з тривалої поїздки, особливо, якщо різко мінявся клімат, тому що це створює умови для захворювань.

6. Необхідно сказати, чи отримувала дитина в останні три місяці препарати, виготовлені на основі крові, або вироблялося чи переливання крові. Це впливає на строки подальшої вакцинації проти кору, краснухи і паротиту, вони збільшуються, тому що препарати крові містять готові антитіла - специфічні захисні білки крові проти зазначених інфекцій, які "заважають" дитині активно виробити імунітет самій.

Якщо при огляді перед щепленням лікар робить висновок, що дитина практично здорова, проводиться щеплення.

Коли і як прищеплюють хворих дітей?

Якщо у дитини є захворювання, що знаходяться в даний час поза загостренням і йому потрібно зробити щеплення, то до заходів профілактики, що проводяться у здорових дітей, додаються попередні обстеження. Вирішується питання про необхідність призначення різних препаратів за 3 - 4 дні до проведення щеплення і на весь період після процесу: 3 - 5 днів після введення неживих, хімічних вакцин і т.д., і 14 днів при використанні живих вакцин. У своїх минулих публікаціях ми вказували на можливість розвитку ускладнень після щеплень. Їх профілактика включає ще цілий комплекс заходів, до яких відноситься дотримання техніки вакцинації, призначення в ряді випадків до щеплення і після лікарських засобів, які допомагають уникнути ускладнень, певний режим і харчування дитини, патронаж (спеціальне спостереження) після вакцинації. Медичні працівники відвідують прищеплену дитину вдома або дізнаються про стан її здоров'я по телефону, щоб не пропустити ситуації ускладнення, що розвинулися після щеплення.

Які ознаки можуть вказати на неврологічні проблеми дитини при огляді перед щепленням?

У маленьких дітей - напруга, вибухання великого тім'ячка у вертикальному положенні, розширення підшкірних вен голови, часті зригування, зайві рухи язика, підвищення м'язового тонусу рук і ніг, тремор (дрібне тремтіння) підборіддя і рук у спокійному стані, порушення сну тощо Перераховані ознаки можуть свідчити про підвищений внутрішньочерепному тиску. Надмірно швидке зростання голови, збільшення розмірів великого тім'ячка, замість його скорочення та інші ознаки можуть свідчити про гідроцефальним синдромі - надмірному накопиченні мозкової рідини в шлуночках мозку і інших внутрішньочерепних просторах.Ці та інші захворювання нервової системи виявляє і описує при плановому огляді дітей до 3-х місяців невролог. Для підтвердження або виключення патології проводять додаткові дослідження, наприклад, ультразвукове дослідження головного мозку - нейросонографію, коли датчик апарату встановлюється на великому джерельця і на екрані відображається картина будови мозку. Багато педіатрів, неврологи схильні насторожено ставитися до вакцинації дітей з неврологічними проблемами через острах посилити перебіг патології в поствакцинальном періоді. Це не правильно, так як інфекція, від якої проводиться щеплення, набагато більш небезпечна для дитини з ураженням нервової системи. Наприклад, коклюш у таких дітей, особливо у віці до року може викликати важкі ураження мозку, судоми та інше. На жаль, іноді про поразку нервової системи починають думати вже після щеплення, яка спровокувала тимчасові погіршення в роботі цієї системи. Тому основним засобом попередження поствакцинальних ускладнень з боку нервової системи є своєчасне виявлення неврологічної патології у новонародженого, її лікування та проведення щеплень на тлі медикаментозної терапії або після її закінчення. Які медикаментозні засоби звичайно застосовують при підготовці до імунізації дітей з неврологічними проблемами? Дітям з підвищеним внутрічерепним тиском і гідроцефальним синдромом, призначають сечогінні засоби (в тому числі трави), препарати, що покращують кровообіг і обмін речовин у мозковій тканині. Курси терапії повторюють 2-3 рази на рік, в ці ж періоди може бути проведена імунізація дитини. Якщо щеплення роблять після завершення лікування, то бажано в момент імунізації знову провести короткий курс раніше застосовувалися засобів (сечогінних, заспокійливих і т.п.). Якщо у дитини були судоми, викликані підвищеною температурою, щеплення можна проводити не раніше, ніж через 1 місяць після нападу. До і після щеплення призначають протисудомні, і іноді сечогінні ліки. Дітям, які перенесли судоми, причиною яких була температура вище 38,0 градусів С, у подальшому можна робити всі щеплення. Якщо судоми були на тлі температури менш 38,0 градусів С, то не вводять кашлюку вакцину, що входить до складу комплексної вакцини проти кашлюку, дифтерії, правця (АКДП). Решт