Головна » Статті » ПОРАДИ ПЕДАГОГАМ

Методика проведення спостереження.

Спостереження в природі, що проводяться з дітьми дошкільного віку, класифікуються залежно від:

а) тривалості (епізодичні, або короткочасні, і тривалі спостереження за розвитком, змінами об’єктів);

      б) дидактичної мети (первинні, повторні, заключні, порівняльні);

в) способу організації (колективні та індивідуальні, планові і позапланові ).

         Епізодичні, або короткочасні, спостереження – це, як правило, спостереження за тими об’єктами, явищами природи, які тривають недовго (веселка, злива), або ж ті, до яких діти не можуть повертатися часто, (розглядання їжачка, черепахи, яких на короткий час  приносять у дитсадок). Частіше в дитячому садку мають місце тривалі спостереження, в яких простежуються, наприклад, основні фази розвитку рослини в період цвітіння: утворення пуп’янків, їх розкриття, утворення плодів тощо.

         Первинні спостереження мають на меті створити перше уявлення про найбільш характерні властивості об’єкта, дати дітям цілісне враження, яке повинно доповнюватися, закріплюватися, уточнюватися. Наприклад, після першого спостереження за рослиною мати-й-мачухи, яке проводиться у сонячну погоду, коли її квітки відкриті, слід провести повторне спостереження у похмуру погоду, коли квітки закриті, пониклі, наче сумують за сонцем, пояснити дітям, що рослина – живий барометр, по ній можна визначати погоду. Після відцвітання варто показати дітям насіння мати-й-мачухи, порівняти його з насінням кульбаби, відмітити подібність у розповсюдженні, треба привернути увагу до листків, яких не було під час цвітіння рослини, дати змогу доторкнутися до верхньої і нижньої сторони листка, пригадати, чим корисна рослина, як до неї треба ставитися. Отже, повторні спостереження зв’язані з одержанням нової інформації про якості, зміни в об’єктах, які з’являються в процесі їх розвитку, з закріпленням раніш здобутих знань.

         Заключні спостереження мають на меті дати повне уявлення про зміни, які відбулися у природі за відповідний проміжок часу (пори року). Такі спостереження найчастіше проводяться під час екскурсій. На них констатуються зміни, що вже настали і характерні для певної пори року. Наприклад восени – похолодання, різний колір листя, зменшення кількості комах, птахів. Отже, мета заключних спостережень – дати відносно завершені знання про явища, які відбуваються в природі за певний період.

         У порівняльних спостереженнях прийом порівняння провідний і допомагає активізувати розумову діяльність дітей, спрямувати її на виділення суттєвих ознак, підведення до узагальнень, класифікації об’єктів дошкільниками.

         Спостереження можуть бути колективними (об’єднувати всю групу, проводитися підгрупами) та індивідуальними. Останні важливі не лише з точки зору вирівнювання знань дітей, які відстають у засвоєнні програми через різні причини, але й для задоволення зростаючих потреб у оволодінні новими знаннями інтелектуально обдарованих дітей. Ці діти, за спостереженнями автора, впливають на інших дітей своїм зацікавленим ставленням до явищ природи, поясненнями цих явищ під час самостійних спостережень.

         Спостереження можуть бути плановими і за ініціативою дітей, тобто позапланові. Найчастіше вони характерні для тих дитячих колективів, де систематично і ґрунтовно проводяться планові спостереження і у дітей сформований високий рівень пізнавальних інтересів. Часом позапланові спостереження зумовлюються природними об’єктами та явищами, наприклад метеорологічними явищами, які не можна передбачити заздалегідь.

 

Методика керівництва спостереження

         Структура спостереження. Процес спостереження умовно поділяють на чотири етапи, кожний з яких служить досягненню загальної мети спостереження.

         І етап – підготовчий. Мета його – викликати у дітей інтерес до об’єкта спостереження. Для цього використовується коротка бесіда, в якій з’ясовується, що діти вже знають про об’єкт спостереження, що дізнаються нового. Інколи для підготовки до сприймання об’єкта доцільно показати ілюстрацію або подивитися діафільм. Така робота з дітьми проводиться за день-два до початку спостереження.

         2 етап -  початок спостереження. На цьому етапі важливо підтримати у дітей інтерес до об’єкта спостереження, зосередити їх увагу. З цією метою в групах молодшого дошкільного віку використовують сюрпризність появи об’єкта, несподіваність. Наприклад, в гості до дітей завітав Буратіно, він приніс велике яйце. Раптом з нього почувся писк. Вихователь знімає верхню частину шкарлупки, і діти бачать маленьке курчатко.

         На цьому етапі вихователь ставить перед дітьми мету спостереження: «Зараз ми розглянемо його, і ви дізнаєтеся багато цікавого».

         У групах старшого дошкільного віку найчастіше використовують загадку, яка вимагає певного розумового напруження і сприяє утриманню уваги у дітей.

         3 етап – основний, найтриваліший за часом. На початку спостереження 1-2 хв. слід надати дітям для мовчазного сприймання, щоб сформувався цілісний образ. Слово вихователя може бути націлене на сприймання естетичного вигляду об’єкта: «Подивіться який він гарненький». Подальший розгляд об’єкта включає аналіз його особливостей та пристосування до навколишнього середовища, спільні ознаки з іншими об’єктами, взаємозв’язки з ними, з людиною тощо. В результаті проведення цього етапу у дітей повинні сформуватися точні уявлення про об’єкти природи.

         4 етап – заключний. Мета його – підведення підсумків, закріплення тих нових знань, яких набули діти в процесі спостереження. В ході цього етапу важливо оцінити пізнавальну активність дітей.

Кожне спостереження має певні нюанси.

         Спостереження за будь-якими об’єктами природи повинно бути стихійним, невпорядкованим. Після прийняття дітьми завдання, вихователь має керуватися певним планом, щоб домогтися більшої ефективності спостереження, комплексного виконання завдань ознайомлення дошкільників з природою.

         Під час спостереження за явищами неживої природи доцільно скористатися такою схемою:   

         1. Оцінка краси, своєрідності явища природи.

         2. Визначення доступних розумінню дітей причин явища.

         3. Значення цього явища в житті природи, діяльності людини.

        

         Під час спостереження за явищами живої природи (рослин) доцільно дотримуватися такої схеми:

         1. Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови рослин.

         2. Вимоги  рослини до умов життя.

         3. Значення рослини для природи і життя людини.

         4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей.

        

Спостереження за тваринами можна проводити за такою схемою:

         1. Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови тварини залежно від способу життя.

         2. спосіб життя тварини (де живе, чим живиться, як захищається, які сезонні зміни).

         3. Значення тварини в природі і житті людини.

         4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей.

 

    Отже, дотримання схем спостереження дає змогу більш інформативно і повніше виконувати завдання ознайомлення дітей з природою: формування елементів наукових знань про закономірності в природі, розвиток мови і мислення, удосконалення діяльності аналізаторів, розвиток пізнавальних інтересів, формування ціннісних орієнтацій, пізнання правил природокористування, розвиток естетичного сприймання природи.

Категорія: ПОРАДИ ПЕДАГОГАМ | Додав: kseniakosar6309 (11.09.2017)
Переглядів: 577 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar